Зоя Лісовська-Нижанківська. 1940-ті. Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів
Зоя Лісовська займає виразно окреслене місце в модерному українському мистецтві і зробила цінний та ориґінальний вклад в образотворчість української діяспори
Іван Кейван, мистецтвознавець
Зоя Лісовська-Нижанківська — українська художниця-графік та ілюстраторка, чия творчість поєднала європейські мистецькі тенденції з українською національною традицією.
Народилася 14 квітня 1927 року у Львові в сім’ї видатного українського графіка Роберта Лісовського й української композиторки Стефанії Туркевич. Перші мистецькі кроки Зоя здійснила ще в дитинстві, коли спільно з подругою, майбутньою письменницею Вірою Вовк, створювала рукописний журнал.
В юності сім’я Зої була змушена емігрувати, тікаючи від радянських репресій: спершу до Дрездена (Німеччина), а згодом до Австрії. Зоя здобула освіту в гімназіях Дрездена та Відня. У 1947 році вступила до Лондонської академії мистецтв, де отримала Національний диплом із дизайну і срібну медаль за книжкову ілюстрацію. Мисткиня ілюструвала твори Михайла Коцюбинського, Лесі Українки та Торнтона Вайлдера. Завдяки трирічній стипендії продовжила навчання в Академії мистецтв у Римі, де опановувала техніки фрески, емалі, мозаїки та кераміки під керівництвом Роберто Меллі.
З 1955 року Зоя мешкає в Женеві (Швейцарія). Її чоловіком був співак і актор Олег Нижанківський. Її донька — Лада-Аріяна Нижанківська-Кукс, мисткиня й педагогиня. Зоя працює в різних техніках: олія, гуаш, туш, акварель. Серед її жанрового розмаїття — пейзажі, портрети, натюрморти, композиції. Твори художниці вирізняються поєднанням експресивності й ліризму, часто натхненні італійським неоекспресіонізмом та українським бароко. Найвідоміші роботи: «Вечорниці» (1955), «Богородиця» (1960), «Перед свяченням паски» (1960-і), «Скелі над морем», «Синій дім», «Дівчина з Буковини», «Біженці», «Стиль життя» (1980).
Виставки Лісовської-Нижанківської проходили в Мюнхені, Ріо-де-Жанейро, Нью-Йорку, Львові та Женеві. Її роботи відзначаються винятковим географічним і тематичним діапазоном: від лондонських доків до бразильських фавел, від паризьких мостів до українських сіл.
