Юрій Шевельов. Архів УВАН
Юрій Шевельов на церемонії вручення почесного докторату Лундського університету. Архів УВАН
Зліва направо Юрій Шевельов, Улас Самчук, Евген Маланюк, Григорій Костюк. Архів УВАН
Три страшні вороги українського відродження — Москва, український провінціялізм і комплекс Кочубеївщини…
Юрій Шевельов
Юрій Шевельов (псевдоніми — Юрій Шерех, Григорій Шевчук та ін.) — український славіст, мовознавець, літературознавець, культуролог, публіцист, культурний діяч, президент УВАН у США; представник третьої (політичної) хвилі еміграції. Жив і працював у Німеччині, Швеції, США. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Учений народився 17 грудня 1908 р. у Харкові у родині етнічних німців Шнайдерів. У роки Першої світової війни батько змінив прізвище на Шевельов. У 1931 р. Юрій закінчив літературно-лінгвістичний факультет Харківського педагогічного інституту професійної освіти. Захистив під керівництвом академіка Леоніда Булаховського кандидатську дисертацію (1939).
У роки Другої світової війни вирушив на Захід. Протягом 1944-1949 рр. перебував у таборах для переміщених осіб і біженців у Німеччині. Брав активну участь в українському культурному та науковому житті. Ініціював створення Мистецького українського руху (МУР), обіймав посаду заступника голови МУРу. Викладав в Українському вільному університеті в Мюнхені. Досліджував мову переміщених осіб і біженців з України.
У 1950-1952 рр. переїхав до Швеції, викладав українську та російську мови в Лундському університеті. Від 1952 р. жив і працював у США. Викладав у Гарвардському та Колумбійському університетах. Ученого було обрано президентом УВАН — найвищої української закордонної наукової установи, дійсним членом НТШ у США, членом Американського лінгвістичного товариства, головним редактором журналу «Сучасність» (Мюнхен), засновником Об’єднання українських письменників «Слово» у США.
Юрій Шевельов — автор майже тисячі праць, написаних українською, англійською, німецькою, польською, французькою та російською мовами. Головним об’єктом його досліджень з лінгвістики була українська мова. Фундаментальна праця «Історична фонологія української мови» (1979) присвячена історії формування української мови. Автор дійшов висновку, що українська мова безпосередньо походить зі спільнослов’янської. Спростував концепцію російського мовознавця О. Шахматова про існування спільної східнослов’янської мови як попередниці трьох сучасних слов’янських мов — української, білоруської та російської.
У монографії «Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900-1941): стан і статус» (1987) Шевельов здійснив соціолінгвістичне дослідження мовної політики, яку провадили на українських землях у першій половині ХХ ст. уряди різних держав.
Після здобуття Україною незалежності кілька разів відвідував Україну.
Помер 12 квітня 2002 р. в Нью-Йорку. Похований на міському цвинтарі м. Кембридж.
