Віра Лисенко

Уявлення Віри Лисенко про ідеальну канадську спільноту – однозначне. На прикладі її персонажів, які заглиблюються у свою етнічну спадщину і знайомлять з нею своїх сусідів, Лисенко показує, що «єдність у багатоманітті» може бути досягнута тоді, коли на зміну забобон приходить визнання вагомого внеску кожної з груп

Олександра Кручка Глин, канадсько-українська дослідниця творчості Віри Лисенко

Віра Лисенко — канадська англомовна письменниця українського походження. Її справжнє прізвище — Лесик, але свої твори вона писала під псевдонімом Vera Lysenko.

Народилася 7 серпня 1910 року в місті Вінніпег, Манітоба, Канада. Її батьки, родом із Київщини, переїхали до Канади у 1903 році. У 1925 році Віра розпочала навчання в Манітобському університеті, де отримала стипендію. Вона стала однією з перших жінок українського походження в Канаді, яка здобула університетську освіту (1930). Працювала нянею, вчителькою, продавчинею, а також журналісткою у канадських виданнях «Дайджест» та «Віндзор Стар». 

Віра Лисенко відома за кількома книгами. У 1947 році вона написала «Чоловіки в овечих кожухах: Дослідження асиміляції» (Men in Sheepskin Coats: A Study in Assimilation) — першу популярну історію української імміграції в Канаді, видану англійською мовою. Лисенко записала сотні інтерв’ю, об’їздила всю Канаду в пошуках документів у церквах та господарствах, які стали джерельною базою книги. Вона складається з кількох частин: у першій подано загальний огляд української історії, у другій йдеться про перших переселенців та труднощі, із якими вони зіткнулися в канадських преріях, а також про український побут, звичаї та релігійні традиції. Останній розділ розповідає про досягнення окремих українців-переселенців. 

Лисенко також є авторкою роману «Жовті чобітки» («Yellow Boots», 1954, перевидана 1992 року) та пригодницької повісті «Дикий Захід» («Westerly Wild», 1956). 

У «Жовтих чобітках» письменниця розповідає історію українсько-канадської дівчини Лілі Ландаш (Lilly Landash) — дочки переселенців з України — яка намагається адаптуватися до англомовного канадського середовища та побудувати кар’єру, але також зберегти свою етнічну українську ідентичність і традиції. Лисенко просуває у своїх творах подвійну канадсько-українську ідентичність як спосіб, зокрема, для другого покоління українських канадців, дати відповідь на власні виклики та посісти гідне місце в канадському суспільстві. Свою подвійну ідентичність Віра Лисенко відображає через написання творів англійською мовою під псевдонімом із типовим українським прізвищем.

Головна героїня повісті «Дикий захід» — шкільна вчителька Джулі Лакоста (Julie Lacoste), котра має змішане етнічне походження: її батько — французький канадець, а мати — полька. За сюжетом Джулі переїжджає із міста до сільської місцевості в Саскачевані, де починає працювати вчителькою. Ця повість Лисенко повторює подібну до ідеї «Жовтих чобітків» думку: зміцнити спільне відчуття належності в багатонаціональному канадському суспільстві можна лише шляхом збагачення та розвитку своєї етнічної та культурної спадщини.

Померла Віра Лисенко 20 жовтня 1975 року в Торонто. 

Віра Лисенко є однією з перших українських діаспорних письменниць, що писали англійською мовою. У своїх творах вона розповідає англомовній аудиторії про українське життя в тогочасній Канаді, у такий спосіб вносячи його в ширший соціальний контекст.