Василь Кричевський. Київ. Кінець 1930-х. Музей української діаспори
Якщо уявити собі мистецтво якогось народу, як храм, що спирається на колони, то, власне, однією з таких колон українського мистецтва є Василь Григорович Кричевський.
Святослав Гординський, художник, мистецтвознавець
Василь Кричевський – видатний український архітектор, основоположник української національної модерної архітектури, перший художник українського кіно, засновник Української Академії Мистецтв, видатний педагог, колекціонер, засновник української мистецької династії Кричевських.
Народився мистець 12 січня 1873 р. в селі Ворожба (сучасна Сумська обл.) в сім’ї фельдшера. У 1889 р. закінчив Харківське технічно-залізничне училище, спершу працював у місті під керівництвом архітектора С. Загоскіна. Василь Григорович став засновником архітектурного стилю «український національний модерн» (перший проєкт – Будинок Полтавського земства, 1903-1907) та одним із фундаторів Української академії мистецтв (1917), розробив проєкт державного герба, печатки, грошових банкнот УНР. В основу своєї модерної художньої мови він поклав народну образотворчу абетку, і ця синтеза яскраво проявилася в усіх жанрах, у яких працював митець. Зокрема, в архітектурі та книжковій графіці він використав і розвинув невичерпні можливості, які несе ритм та геометрія древньої символіки українського орнаменту та трипільської культури.
У 1943 р. Василь Григорович емігрував за кордон. Перебував у Німеччині, Чехословаччині, Австрії, Франції. З 1948 р. з родиною оселився у Венесуелі, в останні роки життя створив серію орнаментів та українських пейзажів по пам’яті. Помер 15 листопада 1952 р. в Каракасі. Похований у США на українському цвинтарі Св. Андрія в Саут-Баунд-Бруці (штат Нью-Джерсі).
