Василь Барка. 2000-і р. Архів УВАН
Зліва направо (стоять) — Василь Барка, Улас Самчук, Ігор Костецький; (сидять) — Євген Маланюк та Юрій Шевельов. Друга пол. 1940-х рр. Архів УВАН
У ньому бачили майбутнього світоча української поезії, та найбільше він запам’ятався романом, в якому розказав світові про велику трагедію українського народу — Голодомор. Письменник, що дивом вирвався з радянського «раю» та став одним із символів української діаспори.
Михайло Сокульський, журналіст
Василь Барка — письменник, літературознавець, перекладач, автор одного з перших та найвідоміших творів про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні «Жовтий князь». Перший лауреат премії Фундації Омеляна та Тетяни Антоновичів (1981).
Життєвий шлях Василя Барки (справжнє ім’я — Василь Очерет) почався 16 липня 1908 р. в с. Солониці (нині Лубенського району на Полтавщині) і проліг через найважчі випробування, які випали українському народу у ХХ столітті — революцію, світові війни, більшовицьку окупацію та репресії, Голодомор, еміграцію за океан.
Ще в юності митець мав потяг до слова та служіння іншим, тож обрав фах вчителя, здобувши педагогічну та філологічну освіту в Лубенському технікумі та Краснодарському інституті, де згодом викладав історію західноєвропейських літератур середньовіччя. Кандидат філологічних наук (1940).
Учасник Другої світової війни, він отримав два поранення і в 1943 р. був вивезений німцями до Берліна як остарбайтер. Відтак пройшов шлях з табору ДіПі до еміграції в США у 1950 р. Спершу мешкав у Нью-Йорку, а з початку 1970-х рр. і до кінця життя — у Глен Спеї, так і не здобувши власного житла та родини.
Літературна кар’єра Василя Барки почалася зі збірок поезій початку 1930-х рр. — «Шляхи» і «Цехи». Згодом у Німеччині вийшли збірки «Апостоли» (1946) та «Білий світ» (1947) та інші, й вже в США він написав більшість своїх творів, значну частину яких складає поезія. Серед найвідоміших творів: «Псалом голубиного поля» (1958), «Океан І» (1959), «Океан ІІ» (1979), «Океан IІІ» (1992), поема «Кавказ» (1993), віршований роман «Свідок для сонця шестикрилих» (1981). На особливу увагу заслуговують романи «Рай» (1953), де викрито суть СРСР, та «Жовтий князь» (1963) — один із найбільш образних, важких і правдивих романів про Голодомор. Як його свідок В. Барка настільки сильно переживав цю трагедію свого народу, що описуючи страждання зморених голодом людей, сам відмовлявся від їжі. Загалом збереглося понад 20 книг поезій, прози, перекладів та літературознавчих розвідок письменника (без рукописів).
Останні роки життя після інсульту (1999) Василь Барка не міг писати й доживав у будинку для людей похилого віку в Глен Спей до своєї смерті 11 квітня 2003 р.
На честь видатного письменника названі вулиці у Києві, Лубнах, Полтаві.
