УКРАЇНЦІ НА МОНМАРТРІ

Міжмузейний виставковий проєкт «Українці на Монмартрі» презентує твори вибраних українських художників-емігрантів XX століття, представників Паризької школи (École de Paris), які жили й творили в столиці Франції.

У 1920-1930-х роках Париж був центром європейського мистецтва. У цей час тут утворилася «Українська група» («Un Groupe Ukrainien»), куди входили художники з України. Вони органічно увійшли до міжнародної спільноти художників, яка пізніше отримала назву «Паризька школа» (École de Paris).

«Прибулі художники-емігранти часто селилися і працювали на Монпарнасі та Монмартрі, з його затишними кав’ярнями, майстернями й студіями, – розповідає Анна Лексіна, мистецтвознавиця та кураторка виставки. – «Саме на Монмартрі, у галереї «Студія 28», у 1930 році відбулася одна з перших виставок художників «Української групи».
На виставці експонуються твори Михайла Андрієнка, Миколи Глущенка, Олекси Грищенка, Миколи Кричевського, Софії Левицької, Василя Перебийноса та Василя Хмелюка, написані у 1920-1930-х роках, у період становлення й розквіту Паризької школи (École de Paris).

Вперше за багато років широкому загалу представлені ілюстрації до творів Миколи Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки» – дереворити Софії Левицької, виконані у 1921 році для французького видання, а також повоєнні графічні рисунки Миколи Кричевського, створені для перекладу французькою повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба» у 1945 році.

Змістовими акцентами виставки стали пізні роботи Миколи Глущенка, Миколи Кричевського та Михайла Андрієнка 1950-1960-х років. Це краєвиди Парижа – міста, що об’єднало художників та надихало їх на творчість.

У проєкті «Українці на Монмартрі» представлені твори з колекцій Музею української діаспори, Національного художнього музею України та приватних зібрань.

Усі події