Йдучи по стежці, протоптаній Шевченком, Франком і Лесею, ми дійшли до вільної України…
Степан Хвиля
Степан Хвиля – український та австралійський художник і театральний актор (ліричний тенор), володар престижної австралійської мистецької відзнаки Університету Маккуорі.
Народився художник 1 січня 1916 р. в селі Сверже на Холмщині (нині – територія Польщі). У 1936 р. закінчив учительську семінарію в Холмі, брав уроки малярства в польського художника Зенона Васьнєвського. У 1940 р. вступив до Рівненського педагогічного інституту, навчання в якому перервала Друга світова війна. У період німецької окупації Хвиля грав на сценах Українського театру в Рівному та Підкарпатського театру Йосипа Стадника у Дрогобичі. Протягом 1945–1949 рр. мистець працював в Українському оперному ансамблі Богдана П’юрка в Мюнхені. Критики наголошували на його оригінальній подачі ролі поліцейського Сполетта в опері «Тоска» Дж. Пуччіні. У 1949 р. мистець із дружиною Стефанією виїхав до Австралії, оселився в Сіднеї. У 1950 р. разом із Ярославом Масляком заснував Перший український драматичний гурток, а в 1952 р. – Гурток прихильників сцени. У широких колах його знали як режисера й актора з гарним ліричним тенором. У 1967 р. із заснуванням Спілки Українських Образотворчих Мистців Австралії (СУОМА) Хвиля почав активно працювати як живописець, за картину «Білий евкаліпт» отримав відзнаку Університету Маккуорі. Свої роботи він називав «кольоровими фантазіями». Це здебільшого реалістичні сюжети на абстрактному тлі. Помер мистець у 2006 р. Згідно з заповітом частину його спадщини було передано до фондів Музею української діаспори в Україні.
