Петро Мегик. 1970-і рр.(?). Український музей у Нью-Йорку
Петро Мегик. 1950-і рр.(?). Фото з видання “Монографія мистця й альбом праць” під ред. Святослава Гординського, Філадельфія, 1992
В особі мистця Петра Мегика українське сучасне малярство має видатного мистця європейського масштабу, мистця модерного, що стоїть на рівні здобутків світового мистецтва, модернізм якого, як і вся творчість, глибоко закорінені в тяглості традицій українського мистецтва.
Євген Блакитний, мистецтвознавець
Петро Мегик – український та американський художник, педагог, мистецтвознавець, видавець, засновник і редактор відомого часопису «Нотатки з мистецтва».
Народився у селі Бочківці (Чернівецька обл.) у 1899 році. Початкову освіту здобув у рідному селі, згодом продовжив навчання у Кам’янці-Подільському. У 1920 році виїхав до Польщі. Навчався у Варшавській Академії Мистецтв на відділеннях станкового малярства і декоративного мистецтва (1921-1928). Викладав рисунок, моделювання та історію мистецтв у Мистецько-промисловій та Столярно-будівельній школах Варшави (1928-1944). Був асистентом при Варшавському університеті (1925-1939). У роки Другої світової війни Мегика вивезли на примусові роботи до Німеччини. Працював на фабриці військового промислу у Ротенбурзі (1944-1945), а протягом 1945-1949 років перебував у таборах для переміщених осіб Ді-Пі. У 1949 році емігрував до Філадельфії (США), де очолив місцевий відділ Об’єднання Мистців-Українців в Америці (ОМУА) та разом із Петром Андрусівим заснував Українську мистецьку студію. У 1963 році став одним із засновників і редактором відомого в діаспорі часопису “Нотатки з мистецтва”, який видавався до 1990 року. У 1981 році під редакцією Мегика у світ вийшов альбом “Книга творчости українських мистців поза Батьківщиною”. Помер мистець у 1992 році. Сьогодні його «Нотатки з мистецтва» є унікальним джерелом для дослідження творчості української діаспори.
