Мирослав Григоріїв. Прага. Кінець 1930-х – початок 1940-х рр. Родинний архів Григорієвих
Мирослав Григоріїв належав до того покоління українських мистців, які народилися в Україні напередодні Української революції, емігрували до Європи в дитинстві та прожили за кордоном більшу частину свого життя, однак зберігали зв’язок з Україною і намагалися сприяти її усамостійненню.
Ольга Сухобокова, історикиня
Мирослав Григоріїв — український, чеський і американський художник, графік та ілюстратор, журналіст, публіцист, видавець, громадський діяч, активіст скаутського руху, автор обкладинки першого українськомовного видання антиутопії Дж. Орвелла «Колгосп тварин» (1947).
Мирослав Григоріїв народився 26 квітня 1911 р. у Кам’янці-Подільському і був свідком процесів розбудови Української держави у 1917-1921 рр. за активної участі свого батька Никифора Григорієва. А під час еміграції (з 1920 р.) і сам долучився до українського пластунського та скаутського руху, з якими був тісно пов’язаний до кінця життя.
У Празі закінчив чеську та українську реальні гімназії, Комерційний коледж, Вільну школу політичних наук та Українську студію пластичного мистецтва, опанував кілька іноземних мов, журналістику, графіку і рисунок.
Ще гімназистом став співзасновником українських дитячих часописів у Празі «Смолоскип» і «Ранок». У 1930-х рр. як журналіст та ілюстратор працював у низці українських та чеських скаутських видань, чехословацькому інформагентстві «Центропрес». У 1935 р. заснував часопис «Українська кореспонденція». Як дослідник написав кілька книг: «Техніка пропаганди в совєтській пресі» (1935), «Методи пропаганди серед молоді в комуністичній пресі» (1936) та «Німці й Україна» (1940, під псевдонімом М. Камянецький).
Під час окупації Чехії, попри переслідування гестапо, М. Григоріїв брав участь у чеському скаутському підпіллі. Перебуваючи з весни 1945 р. в таборі ДіПі в Аугсбурзі (Німеччина), організував нелегальний табір для біженців у м. Гоф, врятувавши від примусової депортації до СРСР близько 6 тисяч українців, естонців, латвійців і росіян, а також влаштував пластунські табори і видавав часописи. Входив до президії Союзу українських журналістів, викладав в Українському технічно-господарському інституті в Регенсбурзі і Мюнхені. Брав участь у Нюрнберзькому процесі як журналіст. Проілюстрував низку українських та перекладених книг, виданих у Німеччині. Разом з батьком створив видавництво для друку творів українських письменників у Північній Америці.
З 1947 р. Мирослав Григоріїв мешкав у США, де працював за фахом та долучився до скаутського руху в Америці і громадської діяльності української діаспори. У 1954 р. увійшов до правління Українського технічного інституту у Нью-Йорку і викладав там теорію реклами та її психологічний аспект. З 1955 р. працював в Українській службі «Голосу Америки», директор редакції молодіжних програм. Був віце президентом фундації, яка опікувалася корінними народами США.
У 1958-1967 рр. як художник працював у міністерстві оборони США, а також у газетах «Washington Post» та «Washington Star», співпрацював з УВАН та НТШ. Недарма у США його найкраще знають саме як талановитого мистця. Як влучно зауважив Ю. Шевельов, «Мирослав Григоріїв був графік легкого пера, що вміло схоплював справді характеристичне в людях і явищах».
Проживши довге та насичене життя, Мирослав Григоріїв помер 7 червня 2000 р. в Сільвер-Спринг (Меріленд, США).
