Микола Кричевський

Незважаючи на палку любов до Парижа і Франції, Кричевський залишався в душі українцем. Про його невловимо українське світовідчуття писали французькі критики, зазначаючи м’якість і поетичність акварелей художника.

Валентина Рубан-Кравченко, мистецтвознавиця

Микола Кричевський – французький та український художник-аквареліст, майстер ліричного пейзажу, представник відомої української мистецької династії Кричевських.

Народився художник 24 листопада 1898 року у Харкові в сім’ї видатного українського мистця Василя Григоровича Кричевського. Закінчив Четверту київську гімназію (1908–1917). Мистецьку освіту почав здобувати в майстерні батька в Академії мистецтв у Києві (1917). У цей самий період Кричевський увійшов до театральної трупи Миколи Садовського, виконував декорації до його вистав й епізодичні ролі в постановках. Разом із театром у 1919 році художник виїхав на закордонні гастролі. Протягом 1926–1929 років Кричевський навчався в Празькій художньо-промисловій школі (майстерня проф. Арношта Гофбауера). У 1929 році мистець переїхав на постійне місце проживання до Парижа, ввійшов у коло місцевої української мистецької громади «Українська група». Кричевський працював як художник-декоратор у паризьких театрах, ілюстрував книжки, а в 1930-х роках захопився аквареллю, поєднав її з підводкою тушшю й виробив авторську техніку. У роки Другої світової війни художник пішов добровольцем в армію. Після завершення війни повернувся до мистецької діяльності: улюбленими сюжетами для його пейзажів стали Новий Міст у Парижі й набережна Сени. З 1948 року Кричевський двічі на рік виїздив на пленери до Венеції. З 1954 року мистець навідував у США родини брата Василя Кричевського (Молодшого) і сестри Марії Кобахідзе. Помер у Парижі 11 вересня 1961 року. Похований на цвинтарі Баньйо. Мистецька спадщина Кричевського налічує близько 7 тисяч творів, здебільшого пейзажів, написаних у постімпресіоністичному стилі.