Микола Анастазієвський

Усе творче життя творив насичений, яскравий живопис, в якому відображав природу з гармонійним співвідношенням кольорів, особливою характеристикою образу відзначаються його портрети… А ще – завжди пам’ятав про Україну і вдалині від неї у своїй творчості повертався до рідних мотивів.

Ірина Гах, художниця, мистецтвознавця

Микола Анастазієвський – український та американський художник і мистецтвознавець.

Народився 14 серпня 1891 р. у м. Скала-над-Збручем на Тернопільщині у родині столяра. Його творчість та чимало деталей біографії досі маловідомі, хоча заслуговують на ґрунтовне дослідження. Як  зазначила дослідниця життя Миколи Анастазієвського І. Гах, він пройшов складний і насичений подіями шлях, властивий багатьом галицьким митцям першої половини ХХ століття: важке дитинство, рятівне знайомство з меценатом національної культури митрополитом Андреєм Шептицьким, що уможливило здобуття освіти у Краківській академії мистецтв та Інституті художнього і прикладного мистецтва у Варшаві, а згодом – вимушена еміграція.

В Україні М. Анастазієвський працював живописцем і графіком у Міністерстві освіти УНР у Кам’янці-Подільському у 1918–1919 рр. Саме в цей час створив один зі своїх найвідоміших творів «Кам’янець-Подільський. Твердиня» (1919). У міжвоєнний період був учителем малювання у школах Польщі, в 1940–1944 рр. – в українських гімназії та технікумі у м. Хелм; брав активну участь в українському культурно-мистецькому житті, зокрема – художніх виставках у Львові.

Наприкінці Другої світової війни М. Анастазієвський опинився у м. Берхтесгаден (Німеччина), у ДіПі таборі «Орлик». Звідти у 1950 р. емігрував до США й оселився у м. Міннеаполісі (штат Міннесота), де 28 травня 1974 р скінчився його земний шлях.

Попри всі труднощі життя на еміграції, Микола Анастазієвський не припиняв займатися малярством, в якому знаходив розраду, і бути активним членом української громади, що дозволяло підтримувати ментальний зв’язок з батьківщиною. Він мав чимало виставок, зокрема у Міннеаполісі, Сан-Пауло, Нью-Йорку, Детройті, Чикаґо. У доробку митця переважають графічні та малярські твори: портрети (найвідоміші – «Автопортрет» (1915), «Портрет Катрі Гриневич» (1947)), натюрморти, краєвиди, а також різдвяні та великодні  замальовки для листівок.