Михайло Черешньовський

І в декоративному ремеслі, і в індивідуальному мистецтві однаково виявляється збірна психологія суспільства, «душа народня», яка вирішує про те, що тим самим матеріалом (наприклад, деревом), і тим самим приладдям (долотом) твориться зовсім інакший стиль — скажімо, в українській, чи німецькій, чи хочби китайській деревній різьбі. А українська «душа народня», яка виявляється в фолькльорному чи індивідуальному мистецтві, особливо чарівна, і вона захоплює навіть усіх чужинців.

Михайло Черешньовський

Михайло Черешньовський — український та американський мистець, педагог, громадський діяч.

Народився в сім’ї лемків у селі Стежниця (нині територія Польщі). У 1939 р. закінчив Краківську школу пластичного мистецтва. Під час Другої світової війни організував у Болехові художню майстерню, працював, зокрема, над скульптурним образом Тараса Шевченка, проте  приєднався до УПА і не зміг реалізувати всі свої  мистецькі задуми. Наприкінці війни був мобілізований до радянської армії. Понад десять разів перебував на допитах розвідки як потенційний ворог народу, дивом звідти втік й знову долучився до УПА. У 1947 р. виїхав з України, мешкав у Ді-Пі таборах Деґендорфа і Міттенвальда. У 1949 р. емігрував до США. В Америці створював  різьблені фігури з дерева й іконостаси для українських церков, а а також скульптурні погруддя українських політичних і культурних діячів, зокрема, Степана Бандери, Тараса Чупринки (Роман Шухевич), Олега Ольжича. Авторству Черешньовського належать бронзовий пам’ятник Героям в Спілці Української Молоді в Елленвіллі (США), серія робіт на тему «Мадонни», а також пам’ятники Лесі Українці, зокрема, в Парку Народів у Клівленді (США) та у Торонто (Канада). З 1973 до 1994 рр. очолював Об’єднання мистців-українців в Америці. За ініціативи Українського Музею в Нью-Йорку проводив різьбярський курс для дітей з вивчення традиційної різьби Гуцульщини й Лемківщини. Помер 1994 р. в Нью Йорку, похований на цвинтарі Святого Андрія в Саут-Баунд-Бруці (Нью-Джерсі). Дослідники творчості мистця стверджують, що саме він значно вплинув на формування нових модерних основ українського мистецтва та повернув скульптурі стилістичну цілісність, загублену в соцреалізмі.