Ваша відданість та посвята здобули вам пошану в усіх, хто вас знає. Ви — натхнення для всіх нас.
Президент США Рональд Рейган до Мері Бек
Мері Вірджинія (Маруся Євгенія) Бек — американська юристка та політикиня, активна діячка української діаспори США. Відома як «Леді з перших» («The Lady of Many Firsts»): перша українка — адвокатка та журналістка в США і перша жінка на чолі міської ради м. Детройта.
Маруся народилася 29 лютого 1908 р. у м. Форд-Сіті, Пенсильванія, США, у родині емігрантів з Лемківщини. Батьки Мері старанно підтримували національні традиції у побуті, розмовляли із дітьми українською, навчали їх поезії Тараса Шевченка. Навіть у 90-річному віці Мері Бек вражала знанням поем Кобзаря, вільно декламуючи їх на зібраннях української громади. Важливим чинником формування її особистості та національної свідомості стало навчання разом із молодшим братом Іваном в Україні (воля батьків), у Чортківській та Коломийській гімназіях. Також Маруся танцювала в ансамблі Василя Авраменка та була пластункою.
Закінчила юридичний факультет Піттсбурзького університету (1932) і стала першою жінкою, яка здобула ступінь доктора права у цьому університеті. У 1949 р. Мері Бек була обрана до міської ради Детройта (перша жінка там), а через рік очолила її (1950-1970). Детройт завдячує їй низкою соціальних ініціатив: збільшення кількості жінок та боротьба з дискримінацією в самоуправлінні, штрафи для депутатів за лайливі слова, що йшли на благодійність, турбота про екологію, чистоту питної води, збереження пам’яток, соціальна підтримка малозабезпечених, розвиток молодіжного спорту тощо.
Свою енергію та організаторські здібності Мері Бек спрямовувала і на користь української діаспори, чимало зробивши для становлення її жіночих організацій та Світової федерації українських жіночих організацій. Вона створила 26-й відділ Союзу українок Америки (1933), редагувала український журнал «Жіночий світ» (1932-1934), де й сама друкувалася під псевдонімом Маруся Синенька, заснувала кілька літературних конкурсів, названих пізніше її іменем. Саме вона керувала українським павільйоном на Всесвітній виставці «Прогрес сторіччя» в Чикаго 1933-1934 рр.
У 1970 р. обрана віцепрезиденткою українського уряду в екзилі. Від 1974 р. — виконавча директорка Укрінформбюро, що презентувало українську діаспору та Україну перед вищою владою США. За активну публічну діяльність із привернення уваги влади США та світової спільноти до становища українського народу, Мері Бек в діаспорі називали «борцем за свободу». Як громадська діячка та очільниця Детройта у виступах вона постійно згадувала Україну, що мало неабиякий вплив, адже Мері була ще й неперевершеною ораторкою.
Показником авторитету Мері Бек в американському суспільстві була увага до неї в похилому віці. Так, з 85-літтям її привітали чотири американські президенти — Джеральд Форд, Джиммі Картер, Рональд Рейган та Джордж Буш. Мері Бек — почесна громадянка Балтимора, Сан-Франциско, Лос-Анджелеса, Вінніпега, Сіднея. Шану їй віддали і в українській діаспорі, нагородивши відзнаками уряду Української Народної Республіки в екзилі та Світового конгресу українців. Нині українська діаспора на її честь проводить конкурс юних письменників.
Мері Бек відійшла у засвіти на 97-му році життя 30 січня 2005 р. у м. Клінтон Тауншип (Мічиган, США). Похована на українському цвинтарі у Саут-Баунд-Бруці (Нью-Джерсі).
