Людмила Морозова

Еміграція не була легкою. […] П’ять років у Німеччині в американських таборах для втікачів – увесь час малювала. Не було на чому – в ресторанах діставала маленькі таці, на вулицях нарізала картон.

Людмила Морозова

Людмила Морозова – українська та американська художниця-імпресіоністка, меценатка, донаторка відбудови Михайлівського Золотоверхого собору в Києві.

Народилася мисткиня 6 липня 1907 р. в Києві в сім’ї адвоката. Освіту здобула в Київській художньо-індустріальній профшколі (1925–1927) та Київському художньому інституті (1928–1931, майстерня проф. Ф. Кричевського). У 1930-х рр. разом із проф. М. Макаренком художниця виступила проти знищення Михайлівського Золотоверхого собору, виконала зарисовки фресок і мозаїк святині до руйнації. У 1936 р. як перша українська жінка-мисткиня Морозова взяла участь в експедиції проф. І. Моргілевського на Кавказ. У 1943 р. разом із матір’ю емігрувала за кордон. Перебувала в Ді-Пі таборах у Берхтесгадені й Ашафенбурзі. В останньому Морозова пройшла курс навчання в Образотворчій студії, отримавши кваліфікацію художника з комерційної й плакатної рекламної справи. 25 квітня 1951 р. на кораблі «Gen. R. M. Blatchford» мисткиня прибула до США. В Америці викладала живопис і рисунок, входила до Об’єднання Мистців Українців Америки. Починаючи з 1964 р., художниця виїжджала на пленери до Греції: відвідала Родос, Міконос, Санторині, Містру, написавши десятки місцевих краєвидів. Після здобуття Україною незалежності Морозова передала частину своїх робіт на Батьківщину до музейних колекцій. Померла 1 березня 1997 р. в Гантері (штат Нью-Йорк). За заповітом похована у Києві на Берковецькому цвинтарі. Мисткиня залишила по собі чисельну малярську спадщину, що складається переважно з олійних пейзажів і портретів, написаних в імпресіоністичному стилі.