Життєвий і творчий шлях «африканської примадонни» з Чернігова Ксенії Бельмас ще чекає на свого дослідника. Її голос підкорив мільйони шанувальників опери по всьому світу. Проживши майже півстоліття у ПАР, вона завжди з теплотою згадувала батьківщину.
Олена Подобєд, історикиня
Ксенія Бельмас – українська та південноафриканська оперна і камерна співачка (сопрано), виступала на сценах провідних оперних театрів світу – в Одесі, Мілані, Парижі, Сіднеї, Йоганнесбурзі, фундаторка школи оперного співу у Дурбані (ПАР), одна з перших етнічних українок у ПАР.
Ксенія Бельмас народилася 23 січня 1890 р. у Чернігові. Пісня супроводжувала Ксенію від самого дитинства. Її першими вчительками були мама і старша сестра, а першим колективом став церковний хор. Не мислячи свого життя без світу музики, Ксенія вступила до Київської консерваторії. З успіхом виступала на сценах Одеси та Києва. У роки Української революції вона втратила чоловіка і прийняла непросте рішення залишити батьківщину.
Від 1921 р. перебувала в еміграції. У Польщі вдруге вийшла заміж за диригента Олександра Кічина. Подружжя вирішило підкорювати Західну Європу. У Вісбадені Ксенія Бельмас записала платівки, завдяки чому її голос ми можемо почути і сьогодні. Далі був Мілан, де співачка практикувалася у виконанні італійського репертуару. К. Бельмас поставила за мету підкорити Париж. І їй це вдалося. У 1926 р. вона з приголомшливим успіхом виступила солісткою в опері «Аїда» на сцені Паризької опери. Того ж року їй аплодувала публіка одного з провідних театрів світу «Ла Скала» у Мілані. У 1928 р. Ксенія Бельмас разом із трупою «Ла Скала» взяла участь у турне Австралією.
Від 1934 р. Ксенія Бельмас мешкала в Південно-Африканській республіці. Їй судилося стати однією з перших етнічних українок у цій країні. Виступала з концертами у Кейптауні, одному з найбільших міст ПАР. Оселилася у місті Дурбан на східному узбережжі Південної Африки, де їй вдалося реалізувати свою мрію – заснувати школу оперного співу. Вона дала дорогу в музичне життя не одному випускнику школи. Ксенія Бельмас хотіла, щоб у Південній Африці можна було слухати велику оперу. Можна сказати, що її мрія здійснилася. Її учні з успіхом виступали на різних сценах і завжди з великою вдячністю згадували свою «мадам». За спогадами вихованців, прима з Чернігівщини вирізнялася гостинністю і завжди пригощала гостей українськими національними стравами.
Померла Ксенія Бельмас 02 лютого 1981 р. у Дурбані. Прах перепоховано 03 вересня 2000 р. у Києві на Байковому кладовищі.
