Ірина Твердохліб-Банах

Я дякую Богові, що дав мені змогу виявити себе у мистецтві і висловити в ньому любов до свого народу, передаючи в картинах великі страждання та боротьбу, яку він веде на рідних землях з окупантом

Ірина Твердохліб-Банах

Ірина Твердохліб-Банах – українська та американська художниця-графік, малярка, майстриня народної вибійки.

Ірина Банах (дівоче прізвище) народилася 27 березня 1918 року у місті Винники Львівської області. З дитинства захоплювалася творчістю. 1943 року закінчила навчання в Державному інституті пластичного мистецтва у Львові. Працювала вчителькою рисунка та малювання в львівській середній жіночій фаховій школі. Вже тоді була членкинею Спілки Образотворчих Мистців та товаришувала з художницею Оленою Кульчицькою.

Разом із чоловіком Петром (після одруження з яким взяла подвійне прізвище, додавши до свого «Твердохліб») була змушена емігрувати через стрімкий наступ фронту та загрозу захоплення Львова червоною армією. Спочатку сім’я виїхала до Угорщини, потім до Австрії, а згодом – до німецького Аугсбург, де в 1946 році народився син Любомир. У Німеччині мисткиня брала участь у збірних виставках, ілюструвала дитячі казки та оформила кілька книжкових видань.

1949 року Твердохліб-Банах переїхала до США й оселилася в місті Рочестер, де 1950 року народила доньку Орисю. Шукаючи роботу, спершу працювала лаборанткою в анатомічному відділі Ротчестерського Університету, де пройшла курси з гістології. Паралельно проходила навчання в Рочестерському технологічному інституті, де вивчала малярство та рисунок, а також, зокрема, вчилася у портретисна Стенлі Гордона. Пізніше Ірина Твердохліб-Банах отримала роботу техніка-гістолога в патологоанатомічному відділі лікарні Генезії, де працювала до 1979 року. Після виходу на пенсію повноцінно занурилася у мистецтво.

Ірина Твердохліб-Банах була членкинею Ротчестерського мистецького клубу та Об‘єднання Митців Українців в Америці. Активно експонувала свої роботи у 1980-х роках в США та Канаді. Першу індивідуальну виставку майстрині організував у 1976 році в Ротчестері Союз Українок Америки. У 1978 році Ірина виставлялася в канадській галереї  “Ніагара Фоллс”, заснованій українським подружжям Колянківських. 1980 року представила свої твори в Філадельфії в Студійному Осередку Української Культури в Менор Джуніор Коледжі. У 1990-х, за сприяння Національної комісії з питань повернення культурних цінностей при Кабінеті Міністрів України, її емалі були перевезені в Україну та представлені у Києві, Львові, Винниках, Чернівцях, Херсоні.

Творчість Ірини Твердохліб-Банах охоплює різноманітні живописні, графічні й декоративно-ужиткові техніки. Це, переважно, кераміка, лінорит, вибійка, батик, емальєрне мистецтво, писанкарство. Особливим захопленням мисткині були текстильні вибійки-замальовки. У своїй творчості вона постійно зверталася до теми України, переосмислюючи народне декоративне мистецтво. Багато творів Твердохліб-Банах були присвячені суспільно-політичним темам: Чорнобильській катастрофі, Голодомору та радянським репресіям. На одній зі своїх найвідоміших картин мисткиня зобразила руїни Успенського собору, знищеного радянською владою в 1941 році. У 1990-х роках мисткиня почала займатися абстрактним мистецтвом. У колекції Музею української діаспори зберігаються емалі художниці цього періоду – «Церква Різдва Богородиці у Ворохті», «Цвіт весни», «Колядники», «Змагання», «Маки в городі».

Ірина Твердохліб-Банах відійшла у засвіти в 2013 році. Похована на українському православному цвинтарі Св. Андрія в Саут-Баунд-Бруці (Нью-Джерсі, США).