Григорій Китастий є вражаючим прикладом сили, невмиручости й подвигу ідеї кобзарства, бо виступив на цю сцену приречення в час, коли, здавалося, не було багато місця для виявів мистецтва. Перша світова війна, довга, кривава і безоглядна революція, Друга глобально-тотальна війна, ламання кордонів, вірувань, традицій. У цьому протиставленню сил, ніби чудом, з’являється ціла черга дуже визначних продовжувачів і творців кобзарського мистецтва, а між ними в першу чергу – Григорій Китастий.
Улас Самчук, письменник
Григорій Китастий — бандурист, композитор та диригент, керівник Української капели бандуристів імені Тараса Шевченка у США.
Народився 1907 р. у Кобеляках на Полтавщині в селянській родині козацького походження. Профільну освіту здобув у Полтавському музичному технікумі, Музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка у Києві, де опанував гру на бандурі, брав уроки скрипки та корнета, отримав навички диригування, вивчав композицію. Ще під час навчання, у 1934 році, став учасником Київської капели, а з 1935 року Григорій Китастий — хорист та концертмейстер Державної зразкової капели бандуристів.
З початком німецько-радянської війни державну капелу бандуристів було розформовано. Багато з артистів колективу потрапили на фронт та загинули. Сам Григорій опинився у полоні, але, за спогадами, зміг втекти і повернувся до Києва. У Києві він розшукав 16 музикантів і очолив новостворену Капелу бандуристів ім. Тараса Шевченка. З нею гастролював Київщиною, Волинню та Галичиною. У 1942 році німці вивезли капелу до Німеччини, де помістили в табори для остарбайтерів.
У 1949 р. Китастий разом із капелою емігрував до США. Мешкав у Детройті, Чикаго, Клівленді та Сан-Дієго. В Америці продовжив свою творчу діяльність як диригент та творчий керівник Капели бандуристів ім. Тараса Шевченка, яку очолював (з перервами) до кінця життя. Разом із Капелою Китастий провів низку концертів містами США та Канади, які завжди проходили з величезним успіхом. У 1958 році здійснив турне Європою, у 1981 році ─ Австралією. Влаштовував кобзарські табори, де навчав грі на бандурі.
Китастий залишив по собі великий композиторський спадок. Це інструментальні твори для бандури, обробки народних пісень для хору, авторські солоспіви. Записав дві платівки власних композицій та низку альбомів з виступами Капели.
Помер мистець 1984 р. в Сан-Дієго (Каліфорнія). Похований на українському православному кладовищі в Саут-Баунд-Бруці, біля церкви-пам’ятника Св. Андрія (Нью-Джерсі).
