
Григорій Крук біля скульптури. Берлін. Німеччина. 1945. З альбому "Gregor Kruk", 1975. Фото - Крістіан Вірт



Україна на мистецтво є багата. Треба чужинців найбільше інформувати про здобутки українського мистецтва. Це велика радість для кожного українця
Григорій Крук
Григорій Крук — знаний український та німецький скульптор і графік, мистецька спадщина якого налічує понад чотири тисячі творів. Скульптури Крука втілюють прості людські істини в гармонійних формах. У його творчому доробку переважають композиції, що відображають світ галицького життя та різноманітні людські характери.
Народився мистець 30 жовтня 1911 року в селі Братишеві (нині Івано-Франківська область) в сім’ї гончара. Змалку моделював фігурки з глини в майстерні свого батька. Згодом Василь Лукасевич, вчитель сільської школи, помітив талант юнака й допоміг вступити до деревообробної школи в Івано-Франківську. У 1926 році Крук розпочав навчання у Львівській художньо-промисловій школі на скульптурному відділенні. Мистець працював у столяра і різьбяра Андрія Коверка та скульптора Сергія Литвиненка. Для останнього позував під час виконання пам’ятника “Каменяр” для надгробка Іванові Франку. До 1934 року навчався в класі скульптури у Константи Лящки. У 1934 році Крук отримав рекомендацію від професора Фелікса Виґживальського та вступив до Краківської академії мистецтв. Згодом отримав фахову освіту в Берлінській академії мистецтв (1937-1940).
У роки Другої світової війни мешкав у Німеччині. У 1942 році став єдиним іноземним мистцем, хто взяв участь у виставці у Берлінській Академії мистецтв та представив твори на українську тематику. Після взяття Берліна радянськими військами у 1945 році сім’я Круків переїхала до Мюнхена. З 1950-тих років мистець вже мав у своєму доробку понад 200 оригінальних творів, які експонувалися в Європі та Америці. У серпні 1960 року Крук представив свої роботи на Світовому Євхаристійному Конгресі в Мюнхені. За виконані в Римі скульптурні портрети Йосипа Сліпого й Папи Павла VI Григорія Крука було нагороджено дипломом та медаллю Ватикану (1964).
Через погіршення стану здоров’я у 1985 році скульптор переїхав до будинку для людей похилого віку, де продовжував творчо працювати. Помер мистець 5 грудня 1988 року в Мюнхені.
У ранніх творах Крука відчутний вагомий вплив античного мистецтва. З роками його роботи набули великих, спрощених форм, але завжди поєднували масивність із елегантністю, що було характерною рисою стилю мистця.
Крук зробив значний внесок у розвиток образотворчого мистецтва XX століття і вважається одним із перших скульпторів, хто відобразив у своїх роботах українське село, тим самим привернувши увагу мистецького світу до української тематики.