Ганна Черінь

Правда кривду ще поборе,
Пропаде лихе свавілля —
Й буде нашим Чорне море,
Крим, Карпати і Поділля.

Ганна Черінь

Ганна Черінь — українська та американська письменниця, поетеса, літературна критикиня, громадська діячка.

Галина Грибінська (псевдонім Ганна Черінь) народилася 29 квітня 1924 року в Києві. Навчалася на філологічному факультеті Київського університету, проте завершити навчання завадила Друга світова війна. Була вивезена на примусові роботи до Німеччини, де згодом працювала в редакції часопису «Голос для робітників зі Сходу» (1944). По завершенню війни перебувала в ДіПі-таборі у Гайденау (Німеччина). Друкувалася в часописі «Дозвілля», а також у збірниках Мистецького Українського Руху (МУР) — «Літературний зошит», «Буря в МУРі», «Арка» та інших. У 1949 році в Німеччині опублікувала першу збірку поезій «Crescendo».

У 1949 році емігрувала до США, оселилася в місті Чикаго. Спочатку працювала санітаркою в шпиталі, пізніше — в університетській книгарні. Продовжила освіту в Чиказькому університеті, здобувши ступінь магістра з лінгвістики (1953) та бакалавра з бібліотекарства (1966).

До 1987 року працювала в бібліотеці Чиказького університету, очолювала відділ міжнародного обміну із закордонними бібліотеками. Була членкинею Українського бібліотечного товариства, у 1984–1986 роках обіймала посаду його секретарки. Також була членкинею Союзу Українок Америки, Об’єднання українських письменників «Слово» та Об’єднання Працівників Літератури для Дітей і Молоді. Працювала мовною редакторкою «Самостійної України» (1974–1986), редакторкою дитячої сторінки в журналі «Наше Життя» (1972–1974).

Після виходу на пенсію, у 1988 році, оселилася у місті Порт-Шарлотт (штат Флорида), де продовжувала активну громадську та творчу діяльність — працювала в Союзі Українок Америки та місцевому українському Осередку імені Святого Андрія в Норт-Порті. У 1993 році відвідала Київ та стала членкинею Національної Спілки Письменників України.

Серед головних поетичних творів Ганни Черінь — збірки «Чорнозем» (1962), «Вагонетки» (1969) та віршований роман «Слова» (1980). Значне місце у її доробку посідають й мандрівні нариси — книги «Їдьмо зі мною» (1965) і «Їдьмо зі мною знову!» (1990), у яких авторка ділиться враженнями від подорожей різними країнами світу. Письменниця створила також дитячі книжки, зокрема «Братик і сестричка» (1960), «Листування» (1966), «Пригоди української книжки» (1972) та «Щоденник школярки Мілочки» (1979).

Багато віршів Ганни Черінь були покладені на музику українськими композиторами — І. Білогрудом, В. Безкоровайним, Г. Китастим, Т. Нагірняком, А. Рудницьким, В. Шутем, С. Яременком та іншими. У Чикаго вийшла окрема збірка «10 дитячих пісень на слова Ганни Черінь» (1973), а також оперета у двох діях «Поїзд Щастя» (1974) з музикою В. Шута. Черінь є також авторкою слів гімну організації Українського золотого хреста (музика — М. Федорова).

Померла Ганна Черінь 19 липня 2016 року. Похована на цвинтарі Веніс Меморіал Гарден в місті Веніс (штат Флорида).