Емма Андієвська

Для мене Україна – на кожному клаптику, де хтось говорить українською

Емма Андієвська

Емма Андієвська – українська художниця, письменниця та поетеса. У її творчому доробку – 17 тис. картин, 40 прозових творів та велика поетична спадщина. Малярські твори мисткині зберігаються у музейних та приватних колекціях різних країн світу. 

Емма Андієвська народилася 1931 р. в місті Сталіно (сучасний Донецьк) у сім’ї хіміка-винахідника. Ще змалечку мисткиня проявила винятковий талант і пристрасть до творчості. 

У 1937 р., коли Еммі виповнилося 6, сім’я Андієвських за рекомендацією лікарів переїхала на Київщину в більш сприятливий для дівчинки клімат. Спочатку родина оселилася у Вишгороді, а в 1939 р. переїхала до Києва. У 1941 р., відступаючи, радянська влада розстріляла батька художниці.  Задля безпеки родини мати вирішила виїхати з України.

Емігрувавши до Берліна, сім’я Андієвських зіткнулася з фінансовими труднощами й змушена була приховувати своє українське походження, використовуючи фальшиві німецькі прізвища та вигадані біографії. Стан здоров’я Емми погіршився — у неї діагностували туберкульоз хребта. Після складної операції мисткиня протягом трьох років пролежала в гіпсі, а потім ще вісім років була обмежена в русі через медичний корсет.

Наприкінці 1949 р., під час блокади Берліна, родина Емми була змушена переїхати спершу до ДіПі табору в Міттенвальді, а згодом — до Мюнхена. Там Емма вступила до Українського вільного університету (УВУ), обравши філологію й філософію. Мисткиня вивчала санскрит і старогрецьку мову під керівництвом Володимира Державина, видатного українського поета, перекладача, літературознавця і критика.

У 1957 р. родина Андієвської переїхала до США. Першим місцем роботи художниці в Нью-Йорку стала Norcross Greeting Card Company, де вона працювала дизайнером вітальних листівок. Згодом, працюючи в медичній бібліотеці, Емма зустріла українського емігранта та літературознавця Івана Кошелівця, з яким переїхала до Мюнхена та прожила у шлюбі наступні 40 років.

У 1962 р. Емма Андієвська отримала американське громадянство, але залишилася жити в Німеччині. Належала до членів–засновників Об’єднання українських письменників “Слово”. До 1995 р.  працювала в українському відділенні радіо “Свобода”, виконуючи різноманітні обов’язки як диктор, сценарист, режисер і редактор. У 1992 р. Емма вперше після еміграції відвідала Україну.

У 2003 р. Андієвська отримала міжнародну літературну премію імені Миколи Гоголя «Тріумф». У травні 2018 р. письменницю відзначили Національною премією України імені Тараса Шевченка.

Живописні твори Емми Андієвської  і літературна спадщина мисткині – фантасмагоричні й сюрреалістичні, глибоко індивідуальні та оригінальні. 24 роботи художниця  подарувала Музею української діаспори. У 2021 році тут відкрилася виставка мисткині “Казки мандрівниці Емми”, в релізі до якої зазначалося: “На її полотнах звичайні істоти набувають химерних форм, а неживі предмети перевтілюються й стають повноцінними персонажами. Так створюється фантастичний самобутній світ, у якому, якщо придивитися, можна помітити знайомі нам з дитинства історії – про цікавість і авантюру, про мандрівку й повернення, про любов і дружбу, про сварку і примирення, про вірність і підтримку. Про пізнання себе. Про розширення меж можливого. Врешті-решт, про буття.”