Анна Стен

Безсумнівно – я українка. Народилася в Києві, коли мені виповнилося 12 років, відправилася до Москви, тоді я не розуміла російської, говорила українською…

Анна Стен

Анна Стен (справжнє ім’я – Анна Фесак) – зірка перших європейських звукових фільмів, перша українська кінозірка Голлівуду.

Народилася в Києві, в сім’ї хореографа і балерини. Професійну освіту здобула в Київському Вищому театральному технікумі. Працювала репортеркою і грала в київському Малому театрі. У 1926 р. успішно склала іспити до Першого робітничого театру Пролеткульту в Москві. Там же почала свою кінокар’єру, дебютувавши у стрічці  «Дівчина з коробкою» (1927). Другою її роботою стала головна роль в соціальній драмі «Земля в полоні» (1927). За програмою професійного обміну в 1930 р. актриса поїхала до Німеччини. Там за її участю було відзнято один із перших звукових фільмів – «Вбивця Дмитрій Карамазов» (1931). Стрічка мала великий успіх в Європі та США. З огляду на це радянська влада почала цькування Анни Стен, через що вона вже ніколи не повернулася назад. У 1932 р. актриса отримала запрошення до Голлівуду. Продюсер Семюель Ґолдвін, співвласник кінокомпанії “Метро Голдвін Маєр”, мав намір зробити з неї «другу Грету Гарбо». Однак жоден із трьох випущених фільмів з киянкою («Нана», «Ми знов живі» та «Шлюбна ніч») не став успішним серед масового глядача, тож Ґолдвін розірвав контракт з акторкою. Поступово Анна Стен відійшла від кінематографу й досить успішно зайнялася живописом, а її картини виставлялися у Бостонському музеї. Померла актриса у 1993 р. в Нью-Йорку. У своїх численних інтерв’ю вона завжди наголошувала на своєму українському походженні.