Анатолій Коломиєць. Чикаго. США. 1950-ті (?). Приватний архів родини Коломийців
Анатоль Коломиєць залишиться в пам’яті не лише як цікавий, дуже плідний художник, але як людина, яка пережила Голодомор і Сталінізм, ІІ світову і скитальщину та стала світлим представником великого покоління батьків, які виховали для української глобальної громади дітей–нащадків, відданих громадській праці і правдивим Божим і загальнолюдським принципам.
Владика Борис (Гудзяк),
екзарх УГКЦ у Франції, Швейцарії та країнах Бенілюксу
Анатоль Коломиєць – український художник, який більшу частину життя прожив у Чикаго (США), проте в своїй творчості завжди звертався до образів Батьківщини.
Народився художник 12 лютого 1927 р. в Кобеляках на Полтавщині. Юнацькі роки провів у Дніпропетровську (нині — Дніпро). Під час Другої світової війни, у 1943 р., родина Коломийців емігрувала на Захід, оселилася в Бельгії. Тут Анатолій тяжко працював у копальнях та навчався. Профільну мистецьку освіту здобув в Інституті Св. Луки (1948-1952) та Королівській Академії Мистецтв (1952-1953) у Льєжі. У 1953 р. художник переїхав на постійне місце проживання до Чикаго (США). Спочатку працював як графік, дизайнер та ілюстратор у редакціях газет «The Chicago Tribune» та «The Sun-Times». Однією із наймасштабніших його робіт стало створення іконостасу Української православної церкви Св. Марії у Мілвокі. У 1954 р. Коломиєць разом із однодумцями заснував місцеву українську мистецьку групу «Моноліт». У своїй творчості художник тяжів до національної тематики — створював образи етнічних українців, змальовував пейзажі рідної Полтавщини, звертався до історичних тем. У 2007 р. Коломиєць був удостоєний звання «Заслужений художник України». Помер мистець 9 грудня 2014 р. в Чикаго (США). Похований на місцевому цвинтарі Елмвуд.
