Агапій Гончаренко біля печери, у якій він молився. Околиці Гейворда, близько 1900. Гейвордське історичне товариство
Агапій Гончаренко. Околиці Гейворда, 1915. Гейвордське історичне товариство
Я втік з московської тюрми в широкий світ, бо чув у моїх жилах вільну кров.
Агапій Гончаренко
Агапій Гончаренко — церковний та громадський діяч, публіцист, видавець, український православний священик у США.
Ім’я при народженні — Андрій Гумницький. Народився у сім’ї священника. При постригу взяв ім’я Агапій. Під час навчання та монашого служіння в Києві познайомився з Пантелеймоном Кулішем і Михайлом Драгомановим, захопився творчістю Тараса Шевченка.
Побоюючись його українофільських поглядів, царський режим відправив Агапія служити до посольської церкви Афін. Згодом було видано наказ про його арешт. Однак друзі допомогли Агапієві втекти з-під арешту і виїхати пароплавом до Лондона. Відтоді він узяв прізвище Гончаренко.
Мешкаючи в Лондоні, Агапій друкувався в емігрантських російських газетах, став відомий як правозахисник. У 1865 р. прибув до США. Тут він служив православним священником, заснував бібліотеку, видавав англійською та російською мовами газету «Вісник Аляски» з додатком «Свобода», в якому публікувалися статті також і українською мовою. Популяризував серед американців знання про історію та сучасність України, перекладав англійською вірші Шевченка. Заснував у Каліфорнії сільськогосподарський кооператив «Українське братство».
До самої смерті мав повагу серед земляків, які називали його «батьком». Сам себе він називав «козаком у рясі». Видав книгу спогадів “Споминки”, яку завершив словами: «Моя Ненька Україна і джерело козацтва, якоже фінікс, воскресне на добро людям, на вічну правду і волю».
